ПУМА-Дромедар. Абвер. Три кримські та північно-кавказька катастрофи Червоної армії в 1941–1942 років

Двадцятилітні українці — перекладач 72-ї німецької піхотної дивізії буковинець Степан Петрівський і старший матрос штурмового загону Феодосійського десанту кубанець Іван Комишуватий mdash; воювали в 1941 — 1942 роках по різні боки фронту: перший за незалежну Україну, а другий mdash; за червону Росію. Вони стали свідками чотирьох катастроф Червоної армії: трьох Кримських і Північно-Кавказької.Учасники боїв за незалежну Україну й Вірменію в 1918 — 1921 роках mdash; ротмістр Олександр Іван Пулюй і генерал Драстамат Канаян mdash; командуючи зондергрупою Абверу Дромедар і Вірменським Леґіоном, зробили свій внесок у ці катастрофи.Холодної зими 1942-1943 років на велетенських просторах Росії для Німецької армії настав час платити за політичні та стратегічні військові прорахунки Адольфа Гітлера, який, ігноруючи позицію свого Генштабу, віддав наказ одночасно наступати в серпні 1942 року на Сталінґрад, Північний Кавказ, а також на Єгипет у Північній Африці. Встановлена в Україні вищим керівництвом Третього Райху колоніальна політика суперечила позиції генералітету Збройних сил Німеччини про створення на зайнятих землях незалежних держав. Як наслідок, в Україні під проводом ОУН розпочалася збройна боротьба проти нових визволителів , що принесли економічний грабунок, голод і нещадний терор.На історичному тлі цих подій зображено долю двох поколінь борців за незалежність України і Вірменії.